Індійський стиль

Коли в ХVI столітті монголи вторглися до Індії, то на них чекала зустріч з однією з найстаріших світових цивілізацій. Близько 3000 років до н.е. місто Мохенджодаро в долині Інду мало регулярне планування; більшість споруд через значну вологість було виконано з обпаленої цегли. Спекотний клімат вимагав облаштування внутрішніх двориків, які оточували просторі покої.

Приблизно в IV столітті до н. е. художні форми зазнали значних змін. Грецькі елементи змішалися з індійськими, в результаті чого виникли нові своєрідні форми. В цей період змінилися і меблі. Широкого поширення набуло низьке примітивне ліжко-каркас на чотирьох ніжках з пропущеними через них опорами. При цьому площина для лежання була плетеною. Такі ліжка, виготовлені з дорогого матеріалу, завжди були пишно прикрашені. Характерний індійський виріб – табурет з виточеними і покритими лаком ніжками та плетеним сидінням.

В Індії, багатій різними смолами, була високо розвинена техніка лакування, а також застосування смол для декоративних цілей. Одним з методів було лакування кольоровими лаками, які досить швидко висихали. В основному це використовувалось для виточених елементів меблів. Інший метод являє собою багатошарове нанесення лаку на поверхню з процарапуваням рисунка на зразок сграффіто. Окремі невеликі елементи меблів і ящики виготовлялися з пап'є-маше і лакувалися досить складним способом. Для прикрашення меблів застосовувалася інтарсія з чорного дерева, перламутру, слонової кістки (бомбейська мозаїка), а також різьблення по слоновій кістці.

Про невибагливість індусів свідчить примітивний переносний «меблевий виріб» – опора для тіла: факір, який сидить навпочіпки, спирається руками і головою об підставку і спокійно спить. Однак індуси добре знали і що таке комфорт. Про це свідчить, наприклад, церемоніальне крісло буддійського ченця, що нагадує за своєю конструкцією стародавній індійський трон.

Індійський стиль

Пізніше, коли в Індії позначився вплив Європи, з'явилися нові потреби, які оживили тисячолітню майстерність індусів. Виник новий, змішаний стиль. У XIX столітті в Європі знайшлося багато любителів індійських меблів, які найчастіше купувалася через їхній пишний та екзотичний декор. Перш за все цінувалися меблі, прикрашені бомбейською мозаїкою. Все це призвело до пожвавлення індійського меблевого мистецтва. Нові індійські меблі хоча і почали набувати європейських форм, але завдяки великій кількості індійсько-арабської орнаментиці зберегли характерний національний характер.

Індійський стиль меблів, не зважаючи на незвичайні та чужі нам риси, цікавий і дуже декоративний. Поряд з ретельним опрацюванням деталей на нас перш за все справляє враження пристрасть азіатських народів до помпезності та складної орнаментиці, що не завжди органічно пов'язане з призначенням того чи іншого виробу.

Індійський стиль

Найбільш характерними для сучасного індійського стиля кольорами є бірюзовий, малиновий, оранжевий. Причому вони зовсім неповторні в своєму роді. Індійський шовк трохи шорсткуватий і на дотик не такий гладкий та ковзкий, як китайський. Меблі в індійських будинках низькі, випиляні вручну з тика, дуже міцного дерева.

Характерною особливістю індійського інтерьєра є легка трансформація деталей будинку: стільчики і столи, ширми, віконниці та двері нерідко"міняються ролями". Жителі Індії використовували будь-яку можливість для орнаментики та оздоблення свого житла. Пишна ажурна різьба в індійському меблевому мистецтві – це свідчення особливої пристрасті індусів до розкішного декору та прикрас.

Індійський стиль

‹ Єгипетський стильНачало разделаАвангард ›